На що потрібно звернути увагу, коли оформлюєте працівника внутрішнім сумісником
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи.
Таким чином, працівник може працювати на умовах сумісництва як у тій самій установі, де вони працюють за основним місцем роботи (внутрішнє сумісництво), так і в іншого роботодавця (зовнішнє сумісництво).
Якщо працівник буде виконувати роботу у вільний від основної роботи час, то з ним потрібно оформити окремий трудовий договір.
Під час укладання трудового договору про роботу за внутрішнім сумісництвом між роботодавцем працівником мають бути узгоджені:
- система, розмір і порядок оплати праці;
- тривалість робочого часу;
- графік роботи;
- установлення випробування та його тривалість;
- форма працевлаштування (за сумісництвом);
- наявність матеріальної відповідальності за посадою за сумісництвом тощо.
Відповідно до ст. 24 КЗпП, трудовий договір може бути укладено як у письмовій, так і в усній формі, крім випадків, коли дотримання письмової форми є обов’язковим.
- За письмової форми трудового договору саме в тексті трудового договору слід визначити тривалість робочого часу, графік роботи (або зазначити конкретну тривалість робочого дня/зміни, перерви та години їх початку й закінчення, або послатися на ПВТР).
- За усної форми трудового договору вказана інформація має бути прописана в заяві про прийняття на роботу.
Зверніть увагу! Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.