Вибір основного місця роботи та сумісництва
У випадку укладення трудового договору за основним місцем роботи, інша робота, яку виконує особа за іншим трудовим договором, повинна оформлюватись як робота за сумісництвом — відзначало Мінекономіки у листі від 22.10.2021 р. № 4706-01/51196-09.
Треба зважати, що законодавство про працю не передбачає обмежень у праві працівника змінювати основне місце роботи.
Якщо працівник, який працює у роботодавця за основним місцем роботи, бажає працювати у цього роботодавця за сумісництвом, то таку процедуру, на думку Мінекономіки, слід реалізувати через механізм звільнення працівника з основного місця роботи та прийняття його на роботу за сумісництвом. Такий порядок пов’язаний з тим, що законодавство про працю не містить механізмів переведення працівників з основного місця роботи на роботу за сумісництвом. Водночас у міністерство акцентують, що працівник не може працювати за сумісництвом не маючи при цьому основного місця роботи.
Також законодавство про працю не містить норм, зміст яких дозволяє стверджувати про наявність у працівника права укладати декілька трудових договорів про виконання роботи за основним місцем.
Відсутні й норми в законодавстві щодо відповідальності працівника, який за наявності у нього основного місця роботи подав роботодавцю заяву, в якій серед іншого зазначив, що це місце роботи буде його основним. Одночасно з цим законодавство про працю не містить також і норм щодо відповідальності роботодавця, який прийняв на основне місце роботи працівника, який вже має інше основне місце роботи.
Перш ніж укласти трудовий договір, сторони визначають його умови (в тому числі щодо роботи за основним місцем чи за сумісництвом), після чого особистими підписами підтверджують взяті на себе зобов’язання та засвідчують достовірність викладеної у трудовому договорі інформації.